Коропець
1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. 18 вересня загони Червоної армії з'явилися у Коропці. С. Мельник згадує: «Червоноармійці підійшли до помешкання бургомістра Мілєвського. Бургомістр вийшов, віддав честь. Відбулася між ними розмова. Пан Мілєвський зайшов до оселі, повернувся і віддав ключі від гміни і печатку. Через кілька днів його з сім'єю вивезли до Сибіру». Потім у Коропці був мітинг. Зі спогадів В. Маркевича: «З приходом більшовицької армії у селі відбувся мітинг, на якому виступив інженер Микола Бутке- вич, лісничий пана, колишній старшина УНР. Виступав також Михайло Мельник, який дякував Червоній армії за визволення...»
З січня 1940 року Коропець став районним центром Коропецького району. З перших днів більшовики почали проводити політику радянізації: націоналізацію підприємств, заводів, фабрик, банків, колективізацію села...
Із возз'єднанням прийшов і терор. Більшість тих, хто з радістю зустрів радянську владу, був знищений. Вже восени 1939 року
почалося в Галичині так зване «очищення міст і сіл від ворожих елементів».
Каральні заходи розповсюджувалися на всі категорії верств населення, включаючи членів їх сімей, родичів знайомих, це були службовці колишнього держапарату, поліції, осадники, колишні військовослужбовці польської армії, заможні селяни, представники інтелігенції, учні-старшо- класники.
Органами НКВС були розгромлені всі політичні партії й громадські об'єднання, у тому числі особливо шановані населенням «Просвіта», «Луг», «Сокіл». їхніх керівників та значну кількість членів оголосили «ворогами народу» й ув'язнили. Особливо ретельно енкаведисти вистежували членів ОУН. В Коропці арешти проводились під керівництвом товариша Пугіля, начальника Коропецького НКВС. Першими були заарештовані поляки: лікар Чижевський з дружиною, поліцейський постерунку Тимохович Казимир, директор школи Квецень Йосиф, член підпільної польської організації «Стшельци» та інші. За доносами восени 1939 р.-взимку 1941р.
